Крах необанків 1.0 та чому більшість крипто-необанків повторюють їхній шлях, але саме криптовалюти (ймовірно) можуть врятувати бізнес необанків.
Чи відомо вам, що прибутковими є менше 5% необанків?
Необанки приваблюють обіцянкою: повністю цифровий банкінг із нижчими комісіями та кращим користувацьким досвідом. Проте економічна модель таких банків виявилася структурно вразливою.
Пропонуємо глибокий аналіз, чому більшість традиційних необанків не досягають прибутковості — і крипто-необанки йдуть за тим самим сценарієм.
Зображення: @ ashwathbk (https://x.com/ashwathbk/status/1975899128745054710)
1. Надмірна залежність від інтерчейндж-комісій
Дохід необанків здебільшого формується завдяки інтерчейндж-комісіям — це невеликий відсоток, що надходить банку при кожній транзакції користувача дебетовою карткою.
Модель працює лише при масштабі, високих обсягах транзакцій і стабільній маржі. Проте на практиці економіка таких операцій дуже крихка.
Chime, американський необанк без власної банківської ліцензії, може зберігати депозити й випускати картки лише через банки-партнери — це майже ідентично крипто-необанкам. Його бізнес-модель максимально зосереджена на карткових транзакціях. У 2024 році приблизно 80% усіх доходів — це інтерчейндж-комісії.
Однак у багатьох країнах регулятори обмежують розмір інтерчейндж-ставок:
- Європейський Союз: 0,2% за транзакцію
- США (поправка Дурбіна): близько $0,21 + 0,05% за кожну оплату
- Chime через партнерів серед малих банків може стягувати до ~$0,44 за транзакцію
Однак таке юридичне лавірування під тиском, а маржа для необанків із самого початку надто мала, щоб покладатися на інтерчейндж-комісію як на стійку модель.
До того ж, інтерчейндж-дохід надзвичайно чутливий до споживчих циклів. У періоди економічного спаду (коли люди менше користуються картками) доходи необанків знижуються.
2. Неактивний капітал: відсутність кредитування і процентного доходу
Фундамент банківських доходів — це процентний дохід від кредитування, а не оплата послуг.
Класичні банки конвертують депозити в кредити, отримуючи відсотки з іпотеки, кредитних ліній та бізнес-фінансування.
Навіть необанки з ліцензією переважно не змогли впровадити цю ключову функцію.
Традиційні банки отримують 60–65% доходу за рахунок чистого процентного доходу, маючи співвідношення кредитів до депозитів 55–65% і навіть вище. Проте більшість необанків не мають такого джерела прибутку, окрім Starling Bank із купівлею іпотечного портфеля.
За самокастодіальною моделлю крипто-необанки взагалі не можуть отримувати процентний дохід із депозитів, оскільки не мають права використовувати кошти клієнта для генерації прибутку. Максимум — вони передають депозити в DeFi-протоколи (Aave, Lido) й отримують малу комісію з доходності. Але такі інтеграції — без андеррайтингу, реального контролю й пов’язані з ризиками: злам протоколу, девальвація стейблкоїнів тощо.
У фінтех- і криптомоделях повторюється одна дилема: депозити акумулюються, але не приносять прибутку.
Фактично, багато необанків (у тому числі крипто) є дорогими сховищами для депозитів.
3. Високі CAC і витрати на обслуговування
Традиційні банки розширюються органічно чи через мережу відділень, а необанки змушені залучати кожного клієнта через маркетинг і реферальні програми на надзвичайно конкурентному ринку. Це призвело до високих витрат на залучення клієнта (CAC), що тиснуть на економіку таких банків.
Для крипто-необанків витрати на залучення ще більші через складність реєстрації та необхідність навчання користувача. Більшість також застосовує високу річну відсоткову дохідність (APY) й токен-стимули, щоби залучити депозити, — це відстрочене зобов’язання, яке суттєво підвищує CAC.
Відношення витрат до доходу у крипто-необанків ще гірше, ніж у класичних необанків:
- Платежі у стейблкоїнах зменшують маржу на FX і інтерчейнджі — це перегони за мінімумом на фоні зростаючої конкуренції
- Регуляторні вимоги, навіть для самокастодіальних моделей, вимагають KYC, контролю виведення, відповідності картковим програмам. У разі шахрайства з карткою — повернення коштів й штрафи лягають на крипто-необанк. Можлива навіть зупинка обслуговування з боку централізованих емітентів карток.
- Більшість користувачів — це дрібний роздріб (менше $1 000 на депозиті), а витрати на підтримку, боротьбу з шахрайством і інфраструктуру залишаються фіксованими.
4. Перебудова моделі: перемога завдяки вбудованому DeFi
Крипто-необанки не переможуть, копіюючи Chime чи Monzo, адже їхній бізнес із самого початку побудований на інших засадах — на самостійній кастодії. Я не вважаю, що крипто-необанки мають перевагу над класичними, але саме криптовалюти можуть підвищити прибутковість необанків за рахунок інтеграції DeFi.
1. Торгова активність як основне джерело доходу
Дохід від торгівлі — перевірене джерело високої маржі як для традиційних необанків, так і для криптогаманців.
- Revolut Wealth Division (разом із криптовалютами, 2024): £506 млн (16,3% загального доходу), +298% рік до року, зростання забезпечене клієнтами, які спекулюють на крипто, а не користуються класичними банківськими послугами.
- Phantom Wallet (прогноз на 2025): $79 млн — дохід від внутрішньогаманцевих свопів
Вбудована торгівля вже є стандартом у галузі. Додаток має пропонувати широкий вибір активів, торгових пар, захист від MEV, оперативне виконання, щоб виділятися й забезпечувати оптимальний користувацький досвід торгівлі.
2. Структурована дохідність та ончейн-продукти для створення капіталу
Замість прямого кредитування необанки можуть інтегрувати складні DeFi-продукти у прості та зрозумілі для роздрібного користувача інструменти для накопичення капіталу.
- Власний стейблкоїн із доходністю на основі T-bill, шляхом обміну депозитів користувачів на стейблкоїн необанку
- Кураторські дохідні стратегії і роздрібні протоколи заощаджень
- Ончейн-ETF/ RWA
- Страхування
Мало західних необанків змогли повторити успіх продуктової лінійки Alipay Wealth.
Скріншот Alipay wealth product suite
Крипто-необанки мають перевагу у створенні різноманітних продуктів для управління капіталом, що спрощують DeFi і роблять високодохідні фінансові інструменти доступними ширшій аудиторії.
Вбудований DeFi може значно розширити лінійку продуктів для накопичення капіталу в необанках.
Висновок: не будуйте банк — будуйте DeFi-інфраструктуру
Необанки завжди працювали з мінімальною маржею. Крипто-необанки, навіть маючи DeFi-інструменти, стикаються з ще жорсткішими умовами: ще нижчі комісії за стейблкоїн-платежі, вищі витрати на дотримання регуляторних вимог, складний онбординг і шалена конкуренція, як тільки традиційні необанки інтегрують криптофункції.
Як тільки Revolut та Nubank запровадять стейблкоїни, криптотрейдинг і ончейн-дохідність на базі вже існуючої інфраструктури, криптоорієнтованим необанкам буде важко залучити увагу користувачів.
Перспектива не в розбудові чергового необанку, а у створенні фінансової інфраструктури: маршрутизаторів дохідності, FX-рівнів для стейблкоїнів, DeFi-обгорток чи агрегаторів, які інтегруються в існуючі банківські системи. Конкурувати з великими необанками складно, проте варто фокусуватися на тому, щоб доповнювати їхню прибутковість за рахунок криптотехнологій.
Застереження:
- Цю статтю передруковано з [0xcoconutt]. Усі авторські права належать оригінальному автору [0xcoconutt]. Якщо у вас є зауваження щодо передруку, звертайтеся до команди Gate Learn, і питання буде оперативно вирішено.
- Відмова від відповідальності: думки та позиції, викладені в цій статті, є виключно авторськими й не становлять інвестиційної поради.
- Переклад іншими мовами здійснює команда Gate Learn. Якщо не вказано інше, копіювання, поширення чи плагіат перекладених матеріалів забороняється.
