
Застава у децентралізованих фінансах — це активи на блокчейні, які користувачі надають як забезпечення для отримання позик і випуску стейблкоїнів у DeFi-протоколах.
На платформах Aave та MakerDAO користувачі блокують свої криптоактиви у смартконтрактах для отримання токенів у борг або емісії стейблкоїнів. Активи, що надаються як застава (також відомі як маржа), охоплюють ETH, стейблкоїни, деривативи стейкінгу (наприклад, LSD-токени, отримані після стейкінгу ETH), а також токени постачальника ліквідності (LP-токени), які користувач отримує за надання активів децентралізованим біржам. Деякі протоколи також підтримують RWA (реальні активи) — токени на блокчейні, прив’язані до реальних доходів або боргових зобов’язань.
Вартість застави визначають цінові фіди від оракулів — сервісів, які агрегують позабіржові ціни або дані з кількох бірж у смартконтракти. Якщо ціна застави падає нижче встановленого порогу, контракт ініціює ліквідацію і автоматично продає заставу для погашення боргу.
Застава визначає, скільки можна позичити, який розмір відсотків сплачується, а також чи буде застосована примусова ліквідація під час ринкової волатильності.
У кредитних протоколах коефіцієнт забезпечення (LTV — Loan-to-Value, співвідношення суми позики до вартості застави) безпосередньо впливає на ефективність використання капіталу. Вибір застави також впливає на ризик: більш волатильні активи частіше призводять до ліквідацій. Розуміння механізмів ліквідації та роботи оракулів допомагає уникати примусових продажів під час левериджу, yield stacking та емісії стейблкоїнів.
Для користувачів багато продуктів формату “заробіток на депозиті” побудовано на заставних кредитних структурах. Знання правил щодо застави дає змогу зрозуміти справжнє джерело прибутку та ризиків, а не лише орієнтуватися на річну дохідність.
Загальна схема: внесення застави → позика або випуск стейблкоїнів → нарахування відсотків → реакція на зміну ціни, що може призвести до ліквідації або погашення.
Перший крок — вибір і внесення застави у смартконтракт. Різні активи мають різні коефіцієнти забезпечення: основні активи, такі як ETH, зазвичай мають вищі коефіцієнти, а більш волатильні токени — нижчі. Коефіцієнт забезпечення (LTV) аналогічний “максимальній сумі іпотеки” у класичних кредитах.
Другий крок: ціноутворення та моніторинг здійснюють оракули, які агрегують ціни з різних бірж. Коли ціна застави падає, система розраховує health factor — показник безпеки, де значення понад 1 вважається безпечним, а наближення до 1 може ініціювати ліквідацію.
Третій крок: ліквідація виконує функцію стоп-лоссу для коштів протоколу. Якщо вартість застави вже не покриває борг, контракт автоматично продає заставу для погашення позики та стягує штраф за ліквідацію. Часті ліквідації призводять до більших втрат користувачів, тому протоколи часто вимагають надзабезпечення (вартість застави перевищує суму позики) для створення буфера безпеки.
Наприклад, у MakerDAO користувачі блокують ETH як заставу для емісії стейблкоїна DAI. Якщо ETH різко дешевшає, система ліквідує частину ETH на пороговому рівні для повернення DAI. На Aave користувачі вносять ETH для позики USDC; відсоткова ставка змінюється разом із ринком, і якщо health factor падає нижче порогу, відбувається ліквідація.
Застава є центральним елементом для кредитування на блокчейні, емісії стейблкоїнів, леверидж-стейкінгу та позик під LP-токени.
У кредитних протоколах користувачі часто вносять ETH як заставу для позики стейблкоїнів, а потім розміщують їх у низькоризикових стратегіях отримання прибутку — це поширена схема “заставне кредитування + yield stacking”. У стейблкоїн-протоколах емісія нових стейблкоїнів (наприклад, використання ETH для випуску DAI) підвищує ефективність капіталу.
У стейкінгових сценаріях деривативи стейкінгу (LSD-токени) можуть бути заставою для леверидж-стейкінгу — наприклад, закладення LSD-токенів для позики стейблкоїнів з подальшою купівлею додаткового ETH. Це підсилює прибутковість стейкінгу, але підвищує ризик волатильності.
У випадках надання ліквідності LP-токени можуть використовуватися як застава. Коли ви надаєте два активи як ліквідність на децентралізованій біржі, ви отримуєте LP-токени. Деякі протоколи дозволяють використовувати LP-токени як заставу для позик, поєднуючи прибуток від маркетмейкінгу та дохід від позики.
На біржах, зокрема Gate:
Ключові дії: вибір відповідної застави, підтримка запасу безпеки, диверсифікація активів і термінів, а також активний моніторинг.
Перший крок: вибирайте активи з помірною волатильністю та високою ліквідністю. Основні стейблкоїни та активи на базі ETH зазвичай мають глибокі ринки й менший сліппедж під час ліквідації.
Другий крок: підтримуйте значне надзабезпечення. Тримайте цільовий LTV суттєво нижче максимальних значень протоколу — бажано не вище 70%, щоб уникнути раптових ліквідацій через різкі ринкові коливання. Наприклад, якщо ліміт становить 75%, оптимальний фактичний LTV — 50–60%.
Третій крок: налаштуйте сповіщення та відстежуйте health factor. Багато протоколів і бірж надають цінові попередження або повідомлення про health factor; їх активація дає змогу знижувати леверидж або додавати заставу до суттєвих рухів ринку.
Четвертий крок: диверсифікуйте заставу й терміни позик. Не концентруйте всі ризики в одному активі чи на одну дату погашення; розподіл допомагає знизити ризик ліквідації через одну подію.
П’ятий крок: розумійте джерела оракулів і штрафи за ліквідацію. Різні протоколи використовують різні оракули та застосовують різні знижки під час ліквідації; у періоди високої волатильності штрафи й сліппедж можуть суттєво зростати — завжди перевіряйте правила та тарифи заздалегідь.
Для роботи на Gate:
Протягом останнього року спостерігається зростання популярності основних активів і деривативів стейкінгу як застави; під час днів із різкою волатильністю ліквідації все ще різко зростають.
За даними галузевих платформ, загальна заблокована вартість (TVL) у DeFi у 2024 році залишалася на рівні десятків мільярдів доларів США. На кредитні протоколи припадало 30–40% TVL, а Aave та MakerDAO займали значні частки. ETH і його деривативи домінували у структурі застави — на деяких платформах вони становили понад половину всіх активів, а стейблкоїни дедалі частіше використовуються як застава.
У третьому кварталі 2024 року відбулося кілька днів із суттєвим падінням ціни ETH; моніторингові інструменти зафіксували масові ліквідації на різних протоколах на десятки мільйонів доларів США. Ці ліквідації були сконцентровані у високоризикових і волатильних заставах, що підтверджує ефективність надзабезпечення й низького LTV як буферів ризику.
Ще одна тенденція — подальша інтеграція застави, забезпеченої RWA. Протягом 2024 року низка протоколів фіксували стабільне зростання прибутковості продуктів на базі RWA, що стимулювало користувачів додавати токени, прив’язані до RWA, у свій заставний портфель для зниження ризиків волатильності позик.
Помилка №1: Вищий коефіцієнт забезпечення завжди краще. Насправді, вищі коефіцієнти наближають до порогу ліквідації — навіть незначні коливання ціни можуть призвести до примусових продажів активів.
Помилка №2: Використання стейблкоїнів як застави усуває ризики. Стейблкоїни мають ризики стабільності курсу та ліквідності; у періоди екстремальних ринкових коливань можливі дисконти чи сліппедж під час ліквідації.
Помилка №3: Ліквідація завжди негативна. Ліквідація захищає кошти протоколу та безпеку екосистеми, але є затратною для користувача; використання низьких коефіцієнтів LTV і сповіщень допомагає мінімізувати власний ризик ліквідації.
Помилка №4: Оцінка лише річної дохідності без урахування правил. Продукти з однаковою дохідністю можуть мати різні вимоги до застави та механіки ліквідації — завжди перевіряйте правила протоколу й розкриття ризиків.
Помилка №5: Усі LP-токени придатні як застава. Деякі LP-токени мають ризик імперманентних втрат і низьку ліквідність — завжди оцінюйте ці додаткові ризики перед використанням їх як застави, щоб уникнути накопичення ризиків.
Застава — основа кредитних механізмів DeFi. Користувачі повинні надати криптоактиви як забезпечення для отримання стейблкоїнів або інших токенів у борг; це захищає кредиторів, адже навіть у разі дефолту позичальника збитки можна компенсувати через ліквідацію. Без вимог до застави платформи DeFi не могли б ефективно управляти ризиками, і вся екосистема не змогла би функціонувати безпечно.
Типові застави у DeFi — це основні криптовалюти (ETH, BTC), токени платформ (UNI, AAVE) і стейблкоїни (USDC, USDT). Кожна платформа встановлює власні правила щодо прийнятних застав; ETH залишається найпопулярнішим завдяки високій ліквідності й контрольованому ризику. Платформи, зокрема Gate, чітко вказують максимальні ліміти позик для кожного типу активів.
Коефіцієнт забезпечення (LTV) показує, скільки можна позичити щодо вартості застави; наприклад, LTV 150% означає, що під $100 застави можна взяти $67 позики. Встановлення лімітів допомагає контролювати ризик — якщо через волатильність ринку вартість застави швидко падає при високих коефіцієнтах, ризик ліквідації зростає. Нижчий LTV обмежує суму позики, але підвищує безпеку.
Різке падіння вартості застави підвищує LTV і може спричинити подію “ліквідації”. Коли позиція наближається до порогу ліквідації, протокол автоматично продає заставлені активи для погашення позики — це призводить до втрат користувача. Щоб уникнути цього, регулярно контролюйте коефіцієнти та додавайте заставу або частково погашайте борг під час волатильних періодів.
Так, вимоги значно різняться між платформами. Кожен DeFi-протокол самостійно встановлює перелік прийнятних активів, максимальні коефіцієнти позики, пороги ліквідації та інші параметри згідно з власною моделлю ризику. Наприклад, Aave може приймати токен як заставу, тоді як Compound — ні; навіть якщо обидва підтримують актив, ліміти LTV можуть суттєво відрізнятися. Користувачам варто порівнювати правила різних платформ перед вибором місця для операцій.


