Каліфорнійський судовий жюрі нещодавно ухвалив революційне рішення, одностайно визнавши, що соціальні мережі повинні нести відповідальність за інтернет-залежність. Вони встановили, що Instagram і YouTube допустили недбалість у дизайні платформ і зобов’язані виплатити позивачу KGM 6 мільйонів доларів. Це рішення може стати орієнтиром для майбутніх подібних судових справ.
Чи справді дизайн соціальних платформ навмисно сприяє залежності молоді?
Позивачкою у цій справі є 20-річна жінка KGM, яка під час судового розгляду підтвердила, що з 6 років була залежною від YouTube, а з 9 років почала користуватися Instagram. Адвокати позивачки зазначили, що ці платформи розробили кілька функцій, спрямованих на «залучення» молодих користувачів, зокрема автоматичне відтворення відео, миттєві сповіщення та безперервний потік контенту у «безкінечному прокручуванні».
Після понад 40 годин обговорень більшість жюрі визнала, що дизайн платформ має недоліки у роботі, і що обидві компанії знали про потенційну небезпеку для неповнолітніх, але не попередили належним чином. Жюрі ухвалили присудити позивачці 3 мільйони доларів компенсації, а також, враховуючи злочинний або шахрайський характер дій платформ, рекомендували додатково стягнути 3 мільйони доларів штрафних санкцій (Punitive Damages), загалом 6 мільйонів доларів, що приблизно дорівнює 1,9 мільярда гривень.
Як компанії стверджують, можна визначити зв’язок між характером платформи та психічним здоров’ям?
У відповідь на рішення Meta і YouTube висловили заперечення і готуються до апеляції. Представник Google, Хосе Кастанеда, заявив, що YouTube слід розглядати як «відповідальну платформу потокового відео», а не як соціальну мережу. Meta підкреслила, що фактори психічного здоров’я молоді дуже складні і не можна звинувачувати лише одну програму, а під час судового розгляду стверджувала, що психологічні проблеми позивачки пов’язані з сімейним оточенням. Однак жюрі в кінцевому підсумку вирішило, що не потрібно доводити, що соціальні мережі є єдиною прямою причиною психологічних проблем, достатньо довести, що вони були «суттєвим фактором» спричинення шкоди. Крім того, жюрі висловили незадоволення суперечливими свідченнями засновника Meta Марка Цукерберга. У розподілі відповідальності жюрі визначили, що Meta несе 70% відповідальності, решту 30% — YouTube, що відображає різні підходи регуляторів до оцінки механізмів взаємодії платформ.
Юридична імунітетність у випадках інтернет-залежності була хитро обійдена
Процес розгляду цієї справи особливо уникнув суперечок щодо контенту. Відповідно до Закону про комунікаційні Decency Act 1996 року, технологічні компанії зазвичай звільнені від відповідальності за контент третіх сторін. Тому жюрі зосередилися не на конкретних повідомленнях або відео, які переглядала позивачка, а на «архітектурі платформи» в цілому.
Стратегія захисту позивачки вдало обійшла юридичний бар’єр, розглядаючи залежність від соціальних мереж як «дефект продукту». Доцент юридичних наук Вілланови університету Пітер Ормерод зазначив, що цей вердикт має велике значення, але наразі є лише одним із небагатьох успішних прикладів у довгих юридичних процесах. Він вважає, що без серйозних поразок платформ у судах, компанії навряд чи швидко змінять свою поточну бізнес-модель.
Які наслідки може мати цей прецедент?
Вплив цього рішення у Лос-Анджелесі полягає у його демонстративності. Директор Інституту технологічної політики Корнельського університету Сара Крепс зазначила, що у США вже ведеться кілька тисяч судових процесів щодо залежності від соціальних мереж, з яких кілька сотень — у Каліфорнії. У цій справі відповідачами були TikTok і Snap, але вони досягли мирової угоди перед судом. Meta і YouTube, як останні відповідачі, мають вирішальне значення, оскільки їхній вердикт безпосередньо вплине на переговори у тисячах майбутніх справ.
Якщо цей прецедент (Bellwether Trial) закріпить причинно-наслідковий зв’язок між дизайном платформи і шкодою для молоді, це спонукатиме більше потерпілих подавати позови, змусить технологічні компанії переосмислити свою логіку розробки нових функцій для неповнолітніх.