Оригінальна назва: День 29: Які варіанти для США щодо Ірану взагалі можливі?
Оригінальний автор: Джон Спенсер
Переклад: Peggy, BlockBeats

Примітка редакції: поки зовнішній світ усе ще обговорює, чи переросте все це в наземну війну, логіка цього конфлікту вже не затримується в межах традиційних рамок війни.

Стаття намагається відповісти не на питання, чи США «вдарять» (військово) — а на те, які інструменти Сполучені Штати можуть застосувати для зміни поведінки супротивника, не захоплюючи столицю. Від ракет і військово-морських сил до експорту енергоносіїв, електромережі, а також інформаційного контролю та внутрішніх механізмів управління — об’єкт ударів розширюється від окремої військової спроможності до загальної системи функціонування держави.

У цьому процесі справжній ключовий момент уже не в зміні режиму, а в тому, щоб одночасно тиснути на «бойові можливості» та «управлінські можливості», змушуючи його коригувати рішення під дією багатошарових обмежень. Такий нелінійний, міжвимірний спосіб тиску стає новою логікою війни.

І саме тому цьому конфлікту варто приділяти більше уваги: не тій частині, яка вже сталася, а тим варіантам, які ще не були розгорнуті.

Нижче подано оригінал:

Війна між США та Іраном триває вже 29 днів. Нині реально стратегічний і військовий аналіз усе важче відокремити від політизованих поглядів, припущень та наративів. Надто багато людей за звичкою стрибають від поточного становища одразу до висновку «повномасштабного наземного вторгнення», ніби єдиний варіант США — захопити Тегеран, силоміць взяти під контроль ядерні об’єкти, розбити так звану мільйонну армію, а потім знову загрузнути в багаторічній (на десятки років) «державній відбудові» або, щось подібне, в болоті маоїстської партизанської війни.

Це не аналіз. Це лише поверхневе міркування, побудоване на застарілій і навіть упередженій моделі сприйняття війни.

Президент Трамп заявив, що призупинить удари по енергетичній інфраструктурі Ірану на 10 днів; наразі цей термін подовжено до 6 квітня. Ми перебуваємо в межах цього проміжку часу. Але справжня проблема полягає не в тому, що вже сталося, а в тому, — які варіанти залишаються попереду.

Від військового удару до системного паралічу

Можна сказати напевно: Центральне командування США (CENTCOM) та Ізраїль продовжать здійснювати системні удари по іран