## Зеленський проводить чітку межу: чому слабкі мирні угоди лише продовжують конфлікт

У своєму новорічному зверненні президент України Володимир Зеленський чітко окреслив свою позицію — існує різниця між бажанням миру та капітуляцією перед несприятливими умовами. Його пряме послання: «Мир? Так. За будь-яку ціну? Ні. Ми хочемо закінчити війну, але не кінець України». Ця різниця важливіша, ніж може здатися на перший погляд.

Загальна картина показує, що переговори тривають, і, за повідомленнями, президент США Дональд Трамп перейшов до обговорень, що вже досягли 90% завершення. Однак сам Трамп підкреслив, що залишилися 10% — це найскладніші питання — територіальні суперечки, гарантії безпеки та довгострокові домовленості, які «визначать долю України та Європи».

**Де стоять переговори**

Зеленський наголошує на «міцних угодах», а не на поспішних домовленостях, що відкриває основну напругу у мирних переговорах. Він прямо заявив: «Будь-який підпис під слабкими угодами лише підсилює війну. Мій підпис буде поставлений під сильною угодою». Це відображає занепокоєння України, що погано структурована угода може просто відкласти конфлікт, а не справді його вирішити.

Дипломатична увага зосереджена на забезпеченні того, що Зеленський називає «стійким врегулюванням» — не припиненням вогню на кілька тижнів або місяців, а міцною основою, здатною витримати час. Кожен раунд переговорів, кожен дзвінок і кожне рішення тепер зосереджені на цій цілі.

**Російська перспектива**

Риторика російського президента Путіна у новорічному зверненні відлунює знайомий воєнний стиль, він заявив військовим на фронті, що Москва залишається впевненою у остаточній перемозі. Однак ця впевненість різко контрастує з прогресом у переговорах, на який посилався Трамп. Постійна військова демонстрація сил і заяви щодо нібито атак на його резиденцію створюють напруженість, що ускладнює проривні моменти.

**Головна перешкода**

Територія залишається незавершеним каменем спотикання. Жодна зі сторін суттєво не поступилася у контролі над спірними регіонами, що робить будь-який слабкий компроміс надзвичайно ризикованим для суверенітету України. Відмова Зеленського прийняти компроміс, який здається сильним зовні, але слабким за суттю, відображає цю реальність.

Обидві країни стикаються з тиском до досягнення рішення, але розрив між прийнятними умовами показує, чому передчасні угоди можуть погіршити ситуацію, а не покращити її. На даний момент Новий рік зустрічає обидві сторони, закріплені у своїх позиціях — одна вимагає сильних гарантій, інша не бажає поступатися, залишаючи питання стійкого миру ще далекою перспективою, незважаючи на прогрес у переговорах.