Міністр фінансів Японії оголосив 2026 рік "Роком цифрової валюти": податкові ставки на криптовалюти знижено наполовину, внутрішні ETF підняті в порядок денний
Офіційний японський уряд урочисто озвучив курс на інтеграцію криптофінансів. Міністр фінансів Кацюма Сагі в промові у перший торговий день нового року на Токійській фондовій біржі чітко визначив 2026 рік як «цифровий рік» і випустив низку важливих політичних сигналів. Від значного зниження податкових ставок до повторної класифікації 105 токенів і перспективи вітчизняних крипто-ETF — політика Японії щодо криптовалют зазнає фундаментальної зміни від оборони до наступу.
Три ключові напрямки політичної зміни
Податкова реформа: з 55% до 20%
Це найбільш очевидна вигода від реформи. Регулятори Японії досліджують можливість зниження максимальної ставки податку на інвестиції в криптовалюти з нинішніх 55% до приблизно 20%, щоб узгодити її з податковими ставками на акції. Це має велике значення. Раніше ставка до 55% була важливим стримуючим фактором для роздрібних інвесторів у Японії щодо участі у криптоактивах. Зниження до 20% суттєво підвищить привабливість інвестиційних доходів, що стимулює як приватних інвесторів, так і інституційні капітали.
Інституціоналізація 105 токенів
Офіційний Токій планує повторно класифікувати 105 основних криптовалют, включаючи біткоїн і Ethereum, як «фінансові продукти», інтегруючи їх у існуючу фінансову регуляторну рамку. Це не просто питання класифікації — це системне визнання перетворення криптоактивів із «спеціальних активів» у «головні фінансові продукти». Після реалізації ці токени зможуть отримати більше можливостей застосування на біржах, у інституційних інвестиціях і в регульованих фінансових сценаріях.
Чітке спрямування перспектив ETF
Сагі особливо підкреслила успіх американських крипто-ETF, натякаючи, що в майбутньому Японія також може запустити власний крипто-ETF. Вона зазначила, що у США біткоїн і інші крипто-ETF вже стали важливими інструментами для хеджування інфляції. Хоча в Японії наразі ще не запущено вітчизняний крипто-ETF, обговорення цього питання активізується, що свідчить про перехід від теоретичних роздумів до практичних планів.
Реальний вплив політичних реформ на ринок
Напрямок реформи
Поточний стан
Очікуваний результат
Одержувачі вигод
Податкова ставка
55% (максимум)
20%
Приватні інвестори, інституційні капітали
Класифікація токенів
Спеціальні активи
Фінансові продукти
Біржі, банки, компанії
Канали торгівлі
Обмежено професійними біржами
Біржі цінних паперів
Роздрібні інвестори, інституції
ETF
Відсутність вітчизняних продуктів
Можливий запуск
Фондові компанії, інвестори
За даними новин, японська фінансова служба протягом останнього року продовжує випускати інші позитивні сигнали, зокрема обговорення дозволу банкам володіти та торгувати криптоактивами, а також схвалення першого стейблкоїна, прив’язаного до японської ієни — JPYC. Усі ці заходи спрямовані в одному напрямку: системна побудова криптофінансової екосистеми Японії.
Реальне значення вітчизняного стейблкоїна JPYC
JPYC — перший у Японії стейблкоїн, прив’язаний до японської ієни, який був запущений у червні 2022 року. Хоча наразі обсяг обігу становить нуль, а загальний випуск — 2,14 мільярда монет, його існування є важливою складовою інфраструктури японського криптофінансового сектору. Запуск стейблкоїна створює міст між криптоекосистемою та фіатною валютою, що є критично важливим для майбутньої участі інституцій і руху капіталу.
Чому саме зараз?
Кацюма Сагі визначив 2026 рік як «цифровий рік» не випадково. Японія стикається з довгостроковою структурною дефляцією, і криптоактиви та цифрові фінанси розглядаються як важливі інструменти для подолання цієї проблеми. Просуваючи криптовалюти у традиційний фінансовий сектор, Японія прагне досягти двох цілей: залучити глобальні криптоінвестиції та Web3-компанії, а також надати простим громадянам інструменти захисту від інфляції. Такий політичний поворот відображає нове розуміння стратегічної ролі криптофінансів у країні.
Перспективи на майбутнє
З урахуванням існуючих політичних сигналів можна очікувати: реформа податкових ставок при реалізації знизить бар’єри для інвестицій у криптоактиви; класифікація 105 токенів створить правову основу для легальної участі бірж, банків та інших інституцій; запуск вітчизняних крипто-ETF має шанс відбутися вже цього року. Які будуть наслідки цих реформ? Японія має шанс зайняти більш важливу позицію у криптофінансовому просторі Азії, відрізняючись від США та формуючи унікальний ринковий ландшафт.
Підсумок
Ця серія політичних змін у Японії ознаменовує перехід її криптостратегії від обережної оборони до активного сприяння. Від податкового зниження до системної інтеграції, від схвалення стейблкоїнів до перспектив ETF — країна активно переосмислює свою роль у глобальній криптоекономіці. З поступовим уточненням регуляторної бази, привабливість японського ринку крипто зростатиме. Наступним важливим питанням є: коли саме реформа податкових ставок набуде чинності, коли запустять вітчизняний крипто-ETF і який вплив матимуть ці політики на глобальні потоки криптоінвестицій.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Міністр фінансів Японії оголосив 2026 рік "Роком цифрової валюти": податкові ставки на криптовалюти знижено наполовину, внутрішні ETF підняті в порядок денний
Офіційний японський уряд урочисто озвучив курс на інтеграцію криптофінансів. Міністр фінансів Кацюма Сагі в промові у перший торговий день нового року на Токійській фондовій біржі чітко визначив 2026 рік як «цифровий рік» і випустив низку важливих політичних сигналів. Від значного зниження податкових ставок до повторної класифікації 105 токенів і перспективи вітчизняних крипто-ETF — політика Японії щодо криптовалют зазнає фундаментальної зміни від оборони до наступу.
Три ключові напрямки політичної зміни
Податкова реформа: з 55% до 20%
Це найбільш очевидна вигода від реформи. Регулятори Японії досліджують можливість зниження максимальної ставки податку на інвестиції в криптовалюти з нинішніх 55% до приблизно 20%, щоб узгодити її з податковими ставками на акції. Це має велике значення. Раніше ставка до 55% була важливим стримуючим фактором для роздрібних інвесторів у Японії щодо участі у криптоактивах. Зниження до 20% суттєво підвищить привабливість інвестиційних доходів, що стимулює як приватних інвесторів, так і інституційні капітали.
Інституціоналізація 105 токенів
Офіційний Токій планує повторно класифікувати 105 основних криптовалют, включаючи біткоїн і Ethereum, як «фінансові продукти», інтегруючи їх у існуючу фінансову регуляторну рамку. Це не просто питання класифікації — це системне визнання перетворення криптоактивів із «спеціальних активів» у «головні фінансові продукти». Після реалізації ці токени зможуть отримати більше можливостей застосування на біржах, у інституційних інвестиціях і в регульованих фінансових сценаріях.
Чітке спрямування перспектив ETF
Сагі особливо підкреслила успіх американських крипто-ETF, натякаючи, що в майбутньому Японія також може запустити власний крипто-ETF. Вона зазначила, що у США біткоїн і інші крипто-ETF вже стали важливими інструментами для хеджування інфляції. Хоча в Японії наразі ще не запущено вітчизняний крипто-ETF, обговорення цього питання активізується, що свідчить про перехід від теоретичних роздумів до практичних планів.
Реальний вплив політичних реформ на ринок
За даними новин, японська фінансова служба протягом останнього року продовжує випускати інші позитивні сигнали, зокрема обговорення дозволу банкам володіти та торгувати криптоактивами, а також схвалення першого стейблкоїна, прив’язаного до японської ієни — JPYC. Усі ці заходи спрямовані в одному напрямку: системна побудова криптофінансової екосистеми Японії.
Реальне значення вітчизняного стейблкоїна JPYC
JPYC — перший у Японії стейблкоїн, прив’язаний до японської ієни, який був запущений у червні 2022 року. Хоча наразі обсяг обігу становить нуль, а загальний випуск — 2,14 мільярда монет, його існування є важливою складовою інфраструктури японського криптофінансового сектору. Запуск стейблкоїна створює міст між криптоекосистемою та фіатною валютою, що є критично важливим для майбутньої участі інституцій і руху капіталу.
Чому саме зараз?
Кацюма Сагі визначив 2026 рік як «цифровий рік» не випадково. Японія стикається з довгостроковою структурною дефляцією, і криптоактиви та цифрові фінанси розглядаються як важливі інструменти для подолання цієї проблеми. Просуваючи криптовалюти у традиційний фінансовий сектор, Японія прагне досягти двох цілей: залучити глобальні криптоінвестиції та Web3-компанії, а також надати простим громадянам інструменти захисту від інфляції. Такий політичний поворот відображає нове розуміння стратегічної ролі криптофінансів у країні.
Перспективи на майбутнє
З урахуванням існуючих політичних сигналів можна очікувати: реформа податкових ставок при реалізації знизить бар’єри для інвестицій у криптоактиви; класифікація 105 токенів створить правову основу для легальної участі бірж, банків та інших інституцій; запуск вітчизняних крипто-ETF має шанс відбутися вже цього року. Які будуть наслідки цих реформ? Японія має шанс зайняти більш важливу позицію у криптофінансовому просторі Азії, відрізняючись від США та формуючи унікальний ринковий ландшафт.
Підсумок
Ця серія політичних змін у Японії ознаменовує перехід її криптостратегії від обережної оборони до активного сприяння. Від податкового зниження до системної інтеграції, від схвалення стейблкоїнів до перспектив ETF — країна активно переосмислює свою роль у глобальній криптоекономіці. З поступовим уточненням регуляторної бази, привабливість японського ринку крипто зростатиме. Наступним важливим питанням є: коли саме реформа податкових ставок набуде чинності, коли запустять вітчизняний крипто-ETF і який вплив матимуть ці політики на глобальні потоки криптоінвестицій.