Траєкторія євро у 2026 році залежить від розширення різниці у відсоткових ставках: якщо Федеральна резервна система продовжить знижувати ставки, тоді як Європейський центральний банк залишатиметься на місці, EUR/USD опиниться на критичному перехресті. Консенсусний розкол є різким — деякі стратеги бачать підйом євро до 1.20 до середини року, тоді як інші прогнозують відкат до 1.13 або навіть 1.10 до третього кварталу. Різниця зводиться до одного питання: чи залишиться європейський економічний ріст достатньо стійким, щоб виправдати яструбову терплячість ECB, чи слабкіші дані змусять політиків діяти?
Різниця у ставках виходить на передній план
Зараз, політичний розрив уже помітний. Федеральна резервна система здійснила три зниження ставок з вересня, довівши ставку федеральних фондів до 3.5%–3.75%. Тим часом, ECB утримує свою ставку депозитної функції на рівні 2.00% з липня і не поспішає рухатися. Цей розрив у дев’ять базисних пунктів — разом із м’якою орієнтацією ФРС у порівнянні з підходом ECB «паузи та оцінки» — визначатиме більшу частину цінового руху на євроринку у 2026 році.
Цикл зниження ставок у ФРС ще не завершений. Більшість великих інституцій очікує ще два зниження у 2026 році, з Goldman Sachs, Morgan Stanley та Bank of America, що моделюють рух до 3.00%–3.25%. Політичні фактори додають складності: термін Джерома Пауелла закінчується у травні, і його ймовірний наступник, за очікуваннями, схильний до швидших знижень ставок. Прагнення нової адміністрації до нижчих ставок уже добре проголошено, що підвищує ймовірність того, що 2026 рік не буде періодом паузи — він стане періодом прискорення.
Європейський центральний банк розповідає іншу історію. Інфляція знову піднялася вище цільового рівня 2%, досягнувши 2.2% у листопаді, оскільки інфляція у сфері послуг — «липка» компонента — зросла до 3.5%. Повідомлення Крістін Лагард після грудневого засідання було навмисно стриманим: політика перебуває у «гарному місці». Більшість економістів очікує, що ECB залишатиметься стабільним до 2026 і навіть у 2027 році, і будь-яке підвищення швидше за все, ніж зниження. Якщо й будуть зниження, вони не стануться раніше кінця 2026 року.
Базовий сценарій — «Європа проходить через труднощі»
Картина зростання у Єврозоні — ключова змінна. Останній прогноз Європейської комісії передбачає зростання на рівні 1.3% у 2025 році, злегка зменшившись до 1.2% у 2026, і відновлення до 1.4% у 2027. Це не бум, але й не рецесія. Останні квартальні дані підтверджують цю реальність посередині: у третьому кварталі Єврозона зросла на 0.2%, при цьому Іспанія та Франція демонстрували перевагу, тоді як Німеччина та Італія фактично залишилися на місці.
Але структурні перешкоди накопичуються. Автомобільний сектор Німеччини — традиційний двигун — знизився на 5%, оскільки перехід на електромобілі порушує виробництво. Недостатні інвестиції в інновації залишають Європу позаду США та Китаю у критичних технологічних сферах. Найгостріше, що ризики торгівлі вибухнули. Запропоновані мита у 10–20% на товари з ЄС становлять пряму загрозу для економік, залежних від експорту. Попередні оцінки свідчать, що експорт ЄС до США може знизитися на 3%, причому найбільше постраждають автомобілі та хімікати.
Ця суміш повільного, але стабільного зростання і зростаючих зовнішніх ризиків створює парадокс: Європа не зламана, але вона вразлива. ECB може виправдати утримання ставок, оскільки немає кризи, яку потрібно боротися. Однак ця сама слабкість означає, що будь-який зовнішній шок — ескалація торгівлі, жорстке приземлення у США або фінансова напруга — може змінити сценарій і змусити банк повернутися до політики стимулювання.
Інфляція: фактор X, що тримає ECB на місці
Поки зростання застоює, ціновий тиск знову з’явився. Інфляція у сфері послуг на рівні 3.5% значно перевищує ціль ECB у 2% і відображає внутрішню динаміку заробітних плат і попиту, яка потребує років для охолодження. Це саме той тип інфляції, якого найбільше бояться центральні банки — не тимчасові енергетичні шоки, а липка, широкомасштабна зростаюча ціна, що свідчить про закриття запасу попиту.
Поки інфляція залишається високою, ECB не відчуватиме внутрішнього тиску на зниження ставок. Навіть якщо зростання розчарує, банк зможе сховатися за інфляційною історією. Це корисна маскування, але не бездоганна: якщо зростання різко погіршиться, навіть показник 2.2% не зупинить політиків від застосування інструментів зниження ставок. На даний момент цей сценарій залишається другорядним.
EUR/USD у 2026 році: два шляхи розходяться
Ринок валюти вже врахував два конкуренційні сценарії:
Перший шлях: Євро зростає вище (1.20+)
Якщо зростання у Єврозоні триватиме вище 1.3%, інфляція у сфері послуг стабілізується, а ECB залишатиметься твердо на місці, тоді різниця у ставках звузиться — але так, щоб підтримати євро. Нижчі реальні ставки у США порівняно з позитивними ставками ECB сприятимуть зростанню EUR/USD. UBS Global Wealth Management прогнозує 1.20 до середини 2026 року за цим сценарієм. Це найкраще відбуватиметься під час пікових годин євроринку, коли домінують дані Європи та коментарі ECB.
Другий шлях: Євро падає (1.13–1.10)
Якщо зростання у Єврозоні опуститься нижче 1.3%, торгівельні шоки посиляться, і страхи щодо зростання знову з’являться, тоді ECB буде під тиском знижувати ставки — можливо, у третьому або четвертому кварталі 2026 року. Якщо ФРС також знизить ставки швидше за ECB, це може зменшити перевагу у доходності, і EUR/USD знизиться. Citi бачить 1.10 як реалістичну ціль до третього кварталу 2026 року, що становить зниження на 6% від поточних рівнів. Падіння, ймовірно, прискориться під час американських ранкових годин євроринку, коли дані з США та риторика ФРС рухають ринок.
Консенсус ринку розділений
Стратегії справді розділилися. Citi схиляється до посилення долара і 1.10 до середини 2026 року, вважаючи, що зростання у США прискориться і ФРС не знизить ставки так сильно, як ціна ринку. Union Investment очікує, що ECB залишатиметься на місці до кінця 2026 року, і будь-які дії малоймовірні раніше кінця року або початку 2027-го — і швидше за все, з підвищенням, ніж зниженням. BNP Paribas зазначає, що бар’єр для дій ECB у найближчому майбутньому залишається дуже високим, і вважає, що базовий сценарій — бездіяльність.
Опитування економістів Reuters відображає цю невизначеність: хоча більшість очікує, що ECB залишатиметься на місці до 2026 року, діапазон прогнозів на 2027 рік значно розширюється до 1.5%–2.5%, що свідчить про різке зниження довіри за межами 12-місячного горизонту.
Висновок
Перспективи євро у 2026 році зводяться до боротьби між стійкістю зростання і здатністю поглинати торгові шоки. Якщо Європа пройде через труднощі, терплячість ECB буде винагороджена, і EUR/USD може піднятися до 1.20. Якщо ж торгові конфлікти загостряться і зростання зупиниться, потенціал для зростання євро обмежиться, і 1.13 ( або гірше, 1.10) стане реальним рівнем під час торгів у США та євроринку. Різниця у ставках матиме значення, але головною може стати історія — чому ставки розходяться — і вона може бути важливішою.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Прогноз EUR/USD на 2026 рік: як терпіння ЄЦБ стикається з пом’якшенням ФРС під час пікових годин європейського ринку
Траєкторія євро у 2026 році залежить від розширення різниці у відсоткових ставках: якщо Федеральна резервна система продовжить знижувати ставки, тоді як Європейський центральний банк залишатиметься на місці, EUR/USD опиниться на критичному перехресті. Консенсусний розкол є різким — деякі стратеги бачать підйом євро до 1.20 до середини року, тоді як інші прогнозують відкат до 1.13 або навіть 1.10 до третього кварталу. Різниця зводиться до одного питання: чи залишиться європейський економічний ріст достатньо стійким, щоб виправдати яструбову терплячість ECB, чи слабкіші дані змусять політиків діяти?
Різниця у ставках виходить на передній план
Зараз, політичний розрив уже помітний. Федеральна резервна система здійснила три зниження ставок з вересня, довівши ставку федеральних фондів до 3.5%–3.75%. Тим часом, ECB утримує свою ставку депозитної функції на рівні 2.00% з липня і не поспішає рухатися. Цей розрив у дев’ять базисних пунктів — разом із м’якою орієнтацією ФРС у порівнянні з підходом ECB «паузи та оцінки» — визначатиме більшу частину цінового руху на євроринку у 2026 році.
Цикл зниження ставок у ФРС ще не завершений. Більшість великих інституцій очікує ще два зниження у 2026 році, з Goldman Sachs, Morgan Stanley та Bank of America, що моделюють рух до 3.00%–3.25%. Політичні фактори додають складності: термін Джерома Пауелла закінчується у травні, і його ймовірний наступник, за очікуваннями, схильний до швидших знижень ставок. Прагнення нової адміністрації до нижчих ставок уже добре проголошено, що підвищує ймовірність того, що 2026 рік не буде періодом паузи — він стане періодом прискорення.
Європейський центральний банк розповідає іншу історію. Інфляція знову піднялася вище цільового рівня 2%, досягнувши 2.2% у листопаді, оскільки інфляція у сфері послуг — «липка» компонента — зросла до 3.5%. Повідомлення Крістін Лагард після грудневого засідання було навмисно стриманим: політика перебуває у «гарному місці». Більшість економістів очікує, що ECB залишатиметься стабільним до 2026 і навіть у 2027 році, і будь-яке підвищення швидше за все, ніж зниження. Якщо й будуть зниження, вони не стануться раніше кінця 2026 року.
Базовий сценарій — «Європа проходить через труднощі»
Картина зростання у Єврозоні — ключова змінна. Останній прогноз Європейської комісії передбачає зростання на рівні 1.3% у 2025 році, злегка зменшившись до 1.2% у 2026, і відновлення до 1.4% у 2027. Це не бум, але й не рецесія. Останні квартальні дані підтверджують цю реальність посередині: у третьому кварталі Єврозона зросла на 0.2%, при цьому Іспанія та Франція демонстрували перевагу, тоді як Німеччина та Італія фактично залишилися на місці.
Але структурні перешкоди накопичуються. Автомобільний сектор Німеччини — традиційний двигун — знизився на 5%, оскільки перехід на електромобілі порушує виробництво. Недостатні інвестиції в інновації залишають Європу позаду США та Китаю у критичних технологічних сферах. Найгостріше, що ризики торгівлі вибухнули. Запропоновані мита у 10–20% на товари з ЄС становлять пряму загрозу для економік, залежних від експорту. Попередні оцінки свідчать, що експорт ЄС до США може знизитися на 3%, причому найбільше постраждають автомобілі та хімікати.
Ця суміш повільного, але стабільного зростання і зростаючих зовнішніх ризиків створює парадокс: Європа не зламана, але вона вразлива. ECB може виправдати утримання ставок, оскільки немає кризи, яку потрібно боротися. Однак ця сама слабкість означає, що будь-який зовнішній шок — ескалація торгівлі, жорстке приземлення у США або фінансова напруга — може змінити сценарій і змусити банк повернутися до політики стимулювання.
Інфляція: фактор X, що тримає ECB на місці
Поки зростання застоює, ціновий тиск знову з’явився. Інфляція у сфері послуг на рівні 3.5% значно перевищує ціль ECB у 2% і відображає внутрішню динаміку заробітних плат і попиту, яка потребує років для охолодження. Це саме той тип інфляції, якого найбільше бояться центральні банки — не тимчасові енергетичні шоки, а липка, широкомасштабна зростаюча ціна, що свідчить про закриття запасу попиту.
Поки інфляція залишається високою, ECB не відчуватиме внутрішнього тиску на зниження ставок. Навіть якщо зростання розчарує, банк зможе сховатися за інфляційною історією. Це корисна маскування, але не бездоганна: якщо зростання різко погіршиться, навіть показник 2.2% не зупинить політиків від застосування інструментів зниження ставок. На даний момент цей сценарій залишається другорядним.
EUR/USD у 2026 році: два шляхи розходяться
Ринок валюти вже врахував два конкуренційні сценарії:
Перший шлях: Євро зростає вище (1.20+) Якщо зростання у Єврозоні триватиме вище 1.3%, інфляція у сфері послуг стабілізується, а ECB залишатиметься твердо на місці, тоді різниця у ставках звузиться — але так, щоб підтримати євро. Нижчі реальні ставки у США порівняно з позитивними ставками ECB сприятимуть зростанню EUR/USD. UBS Global Wealth Management прогнозує 1.20 до середини 2026 року за цим сценарієм. Це найкраще відбуватиметься під час пікових годин євроринку, коли домінують дані Європи та коментарі ECB.
Другий шлях: Євро падає (1.13–1.10) Якщо зростання у Єврозоні опуститься нижче 1.3%, торгівельні шоки посиляться, і страхи щодо зростання знову з’являться, тоді ECB буде під тиском знижувати ставки — можливо, у третьому або четвертому кварталі 2026 року. Якщо ФРС також знизить ставки швидше за ECB, це може зменшити перевагу у доходності, і EUR/USD знизиться. Citi бачить 1.10 як реалістичну ціль до третього кварталу 2026 року, що становить зниження на 6% від поточних рівнів. Падіння, ймовірно, прискориться під час американських ранкових годин євроринку, коли дані з США та риторика ФРС рухають ринок.
Консенсус ринку розділений
Стратегії справді розділилися. Citi схиляється до посилення долара і 1.10 до середини 2026 року, вважаючи, що зростання у США прискориться і ФРС не знизить ставки так сильно, як ціна ринку. Union Investment очікує, що ECB залишатиметься на місці до кінця 2026 року, і будь-які дії малоймовірні раніше кінця року або початку 2027-го — і швидше за все, з підвищенням, ніж зниженням. BNP Paribas зазначає, що бар’єр для дій ECB у найближчому майбутньому залишається дуже високим, і вважає, що базовий сценарій — бездіяльність.
Опитування економістів Reuters відображає цю невизначеність: хоча більшість очікує, що ECB залишатиметься на місці до 2026 року, діапазон прогнозів на 2027 рік значно розширюється до 1.5%–2.5%, що свідчить про різке зниження довіри за межами 12-місячного горизонту.
Висновок
Перспективи євро у 2026 році зводяться до боротьби між стійкістю зростання і здатністю поглинати торгові шоки. Якщо Європа пройде через труднощі, терплячість ECB буде винагороджена, і EUR/USD може піднятися до 1.20. Якщо ж торгові конфлікти загостряться і зростання зупиниться, потенціал для зростання євро обмежиться, і 1.13 ( або гірше, 1.10) стане реальним рівнем під час торгів у США та євроринку. Різниця у ставках матиме значення, але головною може стати історія — чому ставки розходяться — і вона може бути важливішою.