Глобальний рух активів: чому ліквідність визначає цикли криптовалют (частина 2)

Вступ: від макротеорії до практичного розподілу

Перший розділ цієї серії зосереджений на побудові високорівневої рамки: вихід за межі криптовалют, розуміння ліквідності як ключового рушія та закріплення поведінки активів у макроекономічних циклах. Однак такі рамки часто стикаються з практичними викликами.

Багато інвесторів вважають, що макроаналіз звучить переконливо, але у реальних рішеннях дає мінімальний ефект. Тренди ставок, інфляції та ліквідності здаються далекими від щоденного вибору портфеля. Ця різниця між теорією та практикою і є причиною більшості невдач макрорамок.

Другу частину цієї серії спрямовано на подолання цієї прогалини. Головне — не відмовлятися від макромислення, а вдосконалювати його через розбиття активів. Визначити, які активи використовують глобальне ціноутворення, а які — локальне. Ця різниця визначає реальні потоки капіталу та пояснює, чому деякі ринки демонструють високі результати, а інші — застій.

Розбиття атрибутів: чому важливий механізм ціноутворення

Після створення глобальної карти розподілу активів наступним кроком є їх розбиття за механізмом ціноутворення. Цей крок надзвичайно важливий, оскільки капітал обмежений. Коли кошти входять у один ринок, вони обов’язково виходять з іншого.

Зовні здається, що криптовалюти не мають кордонів. Вони торгуються цілодобово, не обмежені країнами чи регіонами. Однак потоки інвестицій у криптовалюти не є цілком безмежними. Ці кошти походять із конкретних ринків: американського фондового ринку, японського боргового ринку, європейського ринку заощаджень або капіталу з нових ринків.

Це створює важливу аналітичну проблему. Хоча ціни криптовалют є глобальними, джерела їхнього фінансування — локальні. Це критично важливо зрозуміти. Де гроші беруться — так само важливо, як і розуміти, чому вони рухаються.

Це стосується і традиційних активів. Аналіз акцій повинен враховувати США, Японію та Європу. Кожен ринок відображає різну економічну структуру, політичну систему та поведінку капіталу. Лише при чіткому розмежуванні можна застосовувати макроекономічні змінні.

Чому макроекономіка часто здається “марною” на практиці

Один із поширених причин ігнорування макроаналізу — це думка, що він відірваний від реальних дій. При ухваленні рішення про купівлю активу дані про інфляцію та заяви центробанків здаються абстрактними.

Однак це не означає, що макроекономіка не важлива, а радше — що її застосування надто широке.

Переоцінка доходності базується не на ізольованому прогнозуванні економічного зростання або інфляції, а на розумінні того, як зміни макросередовища впливають на прибутковість. Перерозподіл граничного капіталу між конкурентними активами — не залежить від абсолютних умов, а від відносної привабливості.

Коли капітал обмежений, він концентрується; при розширенні ліквідності — шукає можливості скрізь. Ігнорування цього процесу означає пасивне очікування ринкових наративів, а не активне їх формування та ведення.

Дослідження макротенденцій дозволяє інвесторам у різні періоди слідкувати за найбільш вигідними активами, а не застрягати у неактивних ринках у очікуванні покращення ситуації.

Глобальне ціноутворення активів: один долар — один ринок

Деякі активи використовують глобальне ціноутворення. При цьому передбачаємо, що долар виступає як світова валюта-якір.

До цієї категорії належать криптовалюти, золото та основні товари. Їхні ціни відображають глобальний попит і пропозицію, а не стан окремої економіки. Потоки доларів із Нью-Йорка чи Токіо однаково впливають на світові ціни.

Це має важливе значення: індикатори для аналізу цих активів мають високий ступінь перекриття. Реальні ставки, ліквідність у доларах, глобальні ризикові апетити та очікування монетарної політики — часто одночасно впливають на всі три.

Через цю перекритість глобальне ціноутворення активів зазвичай є найефективнішою ціллю для макроекономічного управління портфелем. Правильна оцінка стану ліквідності може одночасно приносити прибуток на кількох ринках.

Це перший рівень ефективності ротації активів: розуміння, коли глобальні активи будуть спільно отримувати вигоду від однакових макрофакторів.

Акції як локальні активи

За своєю природою акції відрізняються. Вони надають право на отримання майбутніх грошових потоків конкретного економічного суб’єкта. Тому навіть у епоху глобальних ринків ціна акцій залишається регіональною.

Глобальна ліквідність важлива, але вона піддається впливу й локальних факторів. Кожен фондовий ринок має свою унікальну структурну комбінацію.

Американський ринок залежить від глобальних потоків капіталу, технологічної переваги та домінування транснаціональних корпорацій. Його оцінка часто відображає не лише внутрішнє зростання, а й здатність американських компаній отримувати прибутки по всьому світу.

Японський ринок реагує на валютні коливання, реформи корпоративного управління та відновлення після довготривалого дефляційного періоду. Навіть помірна інфляція або зростання зарплат можуть суттєво впливати на ринковий настрій і оцінки.

Європейські ринки більш чутливі до цін на енергоносії, фіскальних обмежень і регіональної політичної координації. Економічне зростання тут зазвичай повільніше, тому стабільність політики та структура витрат мають більший вплив.

Через ці відмінності інвестування у акції вимагає глибшого знання локальних особливостей. Макроекономічні тренди закладають основу, але структура ринку визначає кінцевий результат.

Облігації як активи, ціноутворені за юрисдикцією

Ринок облігацій більш регіональний. Кожен суверенний ринок облігацій відображає конкретну валюту, фіскальні можливості та довіру до центрального банку. На відміну від акцій, облігації безпосередньо пов’язані з балансом держави.

Державні облігації — це не лише інструмент доходу, а й прояв довіри: до монетарної політики, фіскальної дисципліни та стабільності інституцій.

Це ускладнює аналіз облігацій. Два країни можуть мати схожі рівні інфляції, але через особливості валютної системи, структури боргу або політичних ризиків їхні ринки можуть вести себе дуже по-різному.

З цієї причини облігації — активи, ціноутворені за юрисдикцією. Їхня поведінка не можна узагальнювати поза межами ринку. Аналіз облігацій вимагає врахування балансів держав, довіри до політики та довгострокового демографічного тиску.

Комплексний підхід: побудова практичної глобальної рамки

Об’єднуючи попередні кроки та розбиття атрибутів, починає формуватися функціональна глобальна структура активів.

По-перше, потрібно створити цілісну карту активів, а не зосереджуватися лише на одному ринку.

По-друге, визначити макрофактори, що одночасно впливають на всі активи.

По-третє, зрозуміти, на якій стадії циклу перебуває кожен актив.

По-четверте, розмежувати глобальні механізми ціноутворення та локальні.

Такий багаторівневий підхід перетворює макроаналіз із абстрактної теорії у практичний інструмент ухвалення рішень.

Чому криптовалюти залишаються найкращим об’єктом для спостереження

Хоча ця рамка застосовна до всіх активів, криптовалюти залишаються особливо інформативною точкою входу. Через відсутність грошового потоку та орієнтиру на оцінку, реакція криптовалют на зміни ліквідності швидша та прозоріша.

Недавні ринкові тенденції це чітко показують. Попри кілька знижень ставок у США, ціни криптовалют часто залишаються на рівні або падають. Це вводить багато інвесторів в оману, адже вони очікували, що політика зниження ставок автоматично підштовхне ціни вгору.

Відсутній один важливий елемент — ризиковий апетит. Зниження ставок не гарантує негайне розширення ліквідності або готовність капіталу вкладатися у високоволатильні активи. Існує різниця між існуючими коштами та тими, що готові ризикувати.

Бум криптовалют стимулює не “надлишок” капіталу, а його готовність не боятися падінь. Лише коли капітал переходить від збереження до спекуляцій, лише тоді ліквідність сама по собі вже недостатня.

Це також пояснює, чому прогнози “зростання криптовалют у майбутньому” часто є розмитими. Питання не у тому, чи триватиме політика стимулювання, а коли саме зміниться здатність ризикувати.

Реальна роль криптовалют у глобальному портфелі

У традиційних фінансових наративах криптовалюти часто називають “цифровим золотом”. Але насправді ставлення інституційного капіталу до них кардинально інше.

У реальному портфельному плануванні пріоритет криптовалют низький. Вони не є ядром хеджування і не є захисним активом. Це форма ліквідності наприкінці циклу — більш приваблива за просто залишки, але менш надійна ніж майже всі інші активи.

Розуміння цієї реальності — не песимізм, а прояснення перспектив. Це пояснює, чому криптовалюти погано проявляють себе у циклах м’якої монетарної політики, але здатні стрімко зростати при відновленні довіри.

Висновок: це лише рамка, а не обіцянка

Друга частина закладає структурну основу глобальної рамки активів. Вона не пропонує швидких шляхів або гарантій, а дає перспективу, що допомагає зрозуміти справжній цикл капіталу.

Розмежуючи глобальне та локальне ціноутворення і враховуючи залежність криптовалют від здатності ризикувати, інвестори отримують більш чітке уявлення про можливості.

Найцікавіші відкриття з’являться у наступних етапах — коли ця рамка застосовуватиметься до реальних даних і сигналів потоків капіталу. Ці значення поступово розкриватимуться, адже цінність закладена саме у процесі.

Рамка — лише початок, справжня робота починається з спостереження.

Дані погляди взято з @Web3___Ace

Читати оригінал