Патрульна поліція Кореї (KNPA) розробляє нові керівні принципи щодо управління конфіскованими віртуальними активами, вперше включаючи питання обробки «приватних монет». За повідомленням корейських ЗМІ «Азійська економіка», поліція завершила проект структури відповідних інструкцій і офіційно внесла управління «програмними гаманцями» до нормативних документів, що стане важливим орієнтиром для майбутнього конфіскації та зберігання високорівневих анонімних криптоактивів. Цей крок також відображає швидке посилення системи управління цифровими активами після недавніх вразливостей у процесі їхнього зберігання.
Чому потрібні нові правила? Відмінності приватних монет від звичайних криптоактивів
За даними «Азійської економіки», раніше поліція зазвичай зберігала конфісковані віртуальні активи у «холодних гаманцях» (cold wallets), але для приватних монет цей підхід часто був недостатнім. Оскільки деякі приватні монети вимагають встановлення спеціального програмного забезпечення на комп’ютері або сервері та створення гаманця всередині програми, їх приватні ключі зазвичай зберігаються у файлах або рядках, а не просто на фізичних пристроях. Це створює відмінності у методах зберігання порівняно з основними активами, такими як біткоїн. У повідомленні зазначається, що через відсутність чітких правил співробітники на передовій лінії раніше змушені були працювати з програмними гаманцями у майже «неофіційних» умовах, що підвищувало ризики та створювало хаос у практиці.
Також повідомляється, що через здатність приватних монет приховувати інформацію про сторони та суми транзакцій, вони довгий час вважалися більш схильними до використання у злочинах та відмиванні грошей. Випадки сексуальних злочинів у «Н-кімнатах» у Кореї та діяльність, пов’язана з відмиванням коштів через криптоактиви Північної Кореї, свідчать про зростаючу увагу до таких анонімних активів. Це є однією з важливих причин, чому поліція вирішила окремо включити приватні монети до нових керівних принципів.
Обсяг конфіскатів за останні п’ять років досяг 54,5 мільярдів вон
За даними, якщо оцінювати за ціною на 17 число, то за останні п’ять років поліція Кореї конфіскувала вартістю близько 54,5 мільярдів вон віртуальних активів, з яких приблизно 50,7 мільярдів — біткоїни, а близько 1,8 мільярдів — ефіріум. Це лише оцінка на основі завершених судових процесів; якщо врахувати випадки, коли підозрювані відмовляються розкривати паролі гаманців, реальні обсяги конфіскатів можуть бути значно більшими. Через різкі коливання цін на криптоактиви їхня вартість також може суттєво змінюватися залежно від моменту оцінки.
В інтерв’ю поліція зізналася, що підходи до розслідувань вже змінюються. Раніше речові докази зберігалися переважно у сховищах, тепер же потрібно управляти адресами гаманців і приватними ключами. Це означає, що віртуальні активи стають не лише новим джерелом злочинних доходів, а й змушують правоохоронні органи переосмислювати весь процес — від конфіскації та зберігання до управління.
Планується обрати приватну компанію для зберігання активів у першій половині року
Крім оновлення керівних принципів, поліція Кореї планує до першої половини 2026 року обрати приватного оператора для управління конфіскованими активами. У 2025 році поліція тричі оголошувала тендери з пошуку зовнішніх компаній для зберігання конфіскатів, але всі вони завершилися безрезультатно через малий масштаб заявників, нестабільність та низький бюджет. За повідомленнями, наразі на ці цілі виділено лише 8,3 мільйона вон (близько 55 тисяч доларів США), що є недостатнім для ризиків, які беруть на себе компанії.
Згідно з думкою експертів, розподілення управління гаманцями та мнемонічними фразами між різними підрозділами може призвести до додаткових проблем із контролем. Експерти пропонують створити більш централізовану та професійну систему «публічного зберігання», щоб об’єднати управління високоризиковими цифровими активами у надійних організаціях, зменшуючи ризики внутрішніх помилок і безпеки.
Випадки втрати активів стали поштовхом до вдосконалення системи
Швидке створення нових керівних принципів з конфіскації також пов’язане з недавніми випадками вразливостей у зберіганні біткоїнів урядом. 23 січня у прокуратурі Гванджу під час планової перевірки було виявлено, що з 2025 року конфісковано близько 320 BTC, які зникли. Після цього 19 лютого було повідомлено, що ці вкрадені біткоїни повернулися від невідомих хакерів, а 10 березня — що їх продали і понад 31,59 мільярда вон було перераховано до державного бюджету.
Цей інцидент підкреслює, що урядові структури при зберіганні віртуальних активів стикаються не лише з коливаннями цін, а й з високими ризиками безпеки та внутрішнього контролю, порівняно з традиційними речовими доказами. Нові правила, які розробляє поліція, — це не лише технічне посилення, а й створення більш відповідної системи управління у відповідь на зростаючий масштаб конфіскацій у цифрову епоху.